Закоханість в любові попитала:
Як жити мені довго, як і ти?
І як міцною стати, я не знаю,
Чому я швидко тану, підкажи?
І як навчитись силу не втрачати,
Як не холонути від буднів днів?
Любов відповідає: «Цінувать себе.
Терплячим бути й все прощати».
- Ні, ні, з тобою я не згодна,
Як можна зраду вибачити, зло?
- Зрада буває від незнання,
І злого наміру в ній часто й не було.
А після зради можна...
(095) 387-05-37 (098) 874-51-95 (093) 053-84-44Поезія
Ви є тут
Поезія – мова Бога
Проза – мова життя.
Коли поетична проза –
Поетичне буття.
Цей сайт для того, щоб сприяти встановленню нового, більш людяного і природного суспільства, ми говоримо до кожної душі, кожного серця, ми хочемо, щоб люди стали кращими і жили краще. А це може кожен, якщо захоче. Ми допоможемо у цьому.
Тарас Гладкий, який створив сайт центру "Соціон", попросив до кожного розділу написати вірші, адже ті, що в книзі, дуже сподобалися. А потім вирішили і рубрику "Поезія" додати: поетичне слово за душу сильніше бере, в дорогу кличе, надію і віру дає!
Звідки поезії? Від любові їх не буває. Вірші народжуються від страждань, а розпалюють у душах любов!
Дякую, Боже, за долю. Дякую за шляхи.
Дякую за любов і кохання.За серце. Душу. Вірші.
Дякую за страждання. В них – мудрість і ріст душі.
Я вистою. Все подолаю. І мрію втілю в життя.
Бо спільна у нас вона. Ця мрія – моя і Твоя.
А мрія наша – СОЦІОН! Шануйтеся, бо ми того варті!
Сад яблуневий, сад вишневий, сад горобиновий, сад березовий, сад вербовий, сад… сад… Сади… Вони живуть і щодень стають пишнішими, запашнішими, квітучими, вони стають кращими, не конкуруючи між собою, навпаки, підіймають один одного після дощу чи вітру, огортають один одного своїм гіллям і шепочуть чи нашіптують свої молитви, пишуть свою історію, історію своїх братів і сестер по саду, пишуть...
Чим більше думок — тим лаконічніші висловлювання.
Закони життя
Закони життя–то закони природи,
Як знатимем їх–відійдуть всі хвороби,
І внутрішньо, і зовні.
Чисті помисли і почуття-лиш високі,
І буде нам доля тоді і здоров’я.
Очистивши душі,очистим і світ наш.
І згине недобре, коли станем добрими,
Піде все негідне, коли будем чесними,
Й розквітне країна, як душі й обличчя
В любові ми станемо...
Чудес в житті не буває.
Само життя – це диво.
Згадую перший свій випадок:
Вечір. Мрячка.
Асфальт віддзеркалює
Ліхтарів помаранчеве сяйво.
І я, в імлу, ідучи, вдивляюся,
Міркую над сенсом життя.
Чи так я живу, чи те я роблю?
Місія в чому моя?
І раптом я тугу таку відчуваю,
Душу тягне кудись уперед,
А перед зором прямо з туману
Білий екран постає.
І величезними чорними літерами
Бачу я чітко слово...
Приходять на Землю душі осяйні:
Дитина вперше очі відкриває,
А в них – вся мудрість світів.
Сміється немовля, а сміх той – неземний.
У ньому – стільки радості,
Захоплення, завзяття,
У ньому – вся надія, що створить тут багато.
І дивиться навколо в німому здивуванні:
Тут різні форми, барви,
Любов й тепло від мами.
Опора й захист – тато,
А що тут тільки робить
Ледачий цей Собака?
У нього чорна...
В еру Водолія
На Землю приходять
Діти індиго:
У них неймовірні
Інтелектуальні перспективи.
А ще до нас линуть
Інші діти дивні:
Душі кришталеві:
Чисті, невинні.
Можливості мають
Теж неймовірні:
Пам’ятають, наприклад,
Як літали без тіла:
Що бачили, що бажали,
І як усе відчували.
І тут живучи, вони бачать
Не так, як ми:
Душі інших людей
Кольорові:
В того – біла,
А в того – червона.
Бувають...
Був у нас директор школи -
Ми його любили!
Не був ніколи він суворим,
Не кричав, нотацій не читав -
Посміхавсь – і годі.
М’ячем грались в коридорі –
Забирав, у воду кидав –
А потім по спині –
Тому, хто грав,
Бо не можна – в коридорі.
І м’ячем не грали.
На уроці забирав
Усе зайве,
Просив вікно відкрити,
І те усе жбурляв.
А потім говорив:
Піди і принеси.
На парту більш не викладали –
В портфелі...
***
До мене Любов зазирнула,
Кокетливо так підморгнула:
«Ти бажала собі чоловіка,
Щоб його кохати
І родину затишну мати.
Й ти кохала свого чоловіка,
Піклувалась за нього, оселю,
Спілкувалась душевно, до болю
Й затишок будувала,
Та
Не потрібна йому ти була:
Докоряв, ревнував, повчав,
Із оселі, бува, проганяв,
Із любові до нього пішла,
Така доля твоя була:
Все учила і учить вона
Не шукати любові...
Ти можеш казати неправду –
Твоє право.
Ти можеш казати про себе.
Про іншого – не маєш права.
Однак це буде неправда.
Оцінюєш іншого –
Характеризуєш себе.
Не можеш ти знати іншого:
Ти знаєш лише себе –
Про все говорить твоя підсвідомість,
Що знає про тебе все.
Автор Тетяна Педан
Кажуть, чоловіки – годувальники.
Буває, й навпаки. Годує жінка –
І дітей, і чоловіка.
Працює. Не тільки домогосподарка.
Гроші заробляє.
Кладе у спільну сімейну «касу».
І якось бачить – грошей там немає.
Сміється, жартує, і все ж докладає.
А вони – зникають.
Нехай, подивимось, що буде далі.
- За квартиру платити не буду! –
Це чоловік до жінки.
В квартирі ж хазяйнує:
Меблі ламає, б’ється, репетує...
Сторінки
Найближчі події центру
21 Лип 2017
Тренінг "Практична соціоніка та візуальне визначення типу особистості"
Навчіться за зовнішністю визначати характер людей і будете завжди на крок попереду!
17 Чер 2017
Коуч-тренінг "Сила кохання або хто моя половинка, як її знайти і кохання зберегти"
Знайдіть свою половинку за зовнішніми рисами обличчя, поведінкою, рухами та манерою спілкування,...
9 Вер 2017
Повний курс "Програма підготовки цілісної особистості"
Люди діляться на тих, хто здатен літати, і він не питає дозволу для польоту, і тих, хто вміє...
22 Чер 2017
Практичний вебінар "Запусти своє невичерпне джерело Енергії"
Звідки брати ту енергію, коли насправді вже не має сил навіть зробити наступний крок?...
Найпопулярніші статті
02.08.2015
Ти можеш казати неправду –
Твоє право.
Ти можеш казати про себе.
Про іншого – не маєш права.
Однак це буде неправда....
Читати 13.10.2011
Кажется, что именно это высказывание как нельзя лучше отражает состояние и настроения сегодняшней политической...
Читати 14.10.2011
В бизнесе действуют те же законы, что и в Зазеркалье: если хочешь остаться на месте, приходится очень быстро бежать. А...
Читати 02.08.2015
Чим більше думок — тим лаконічніші висловлювання.
Закони життя
Закони життя–то закони природи,
Як знатимем їх–...
Читати