Поэзия "Социон - новое общество"

- Краще нам жилося при соціалізмі,
Буває, ще говорять.
Голосують за комуністів.
Й паради проводять.

Ця перебудова все лиш зруйнувала,
Ринкова – не економіка –
Влада олігархів.
Йшли до комунізму.
А де опинились?
І не демократія,
Й не видно капіталізму.
І навіть, не анархія,
Бо нами ж керують.
Не люди – а гроші, -
У кого їх більше –
Той і хороший.

Після Революції –
Жовтневого перевороту
З’являлися банди:
Боротися стали
З радянським беззаконням,
Заразом і грабували,
Як народ наш — влада.

Законів нових не створили,
Людей тільки лякали.

Часи прийшли інші:
Нове беззаконня і нові бандити.
Та діяти треба інакше:
Створити нове суспільство.

А не нарікати на “нових українців” -
Горе-капіталістів,
Не згадувать, як добре було
Всім при комуністах.

Суспільство нове — соціонне,
Де кожен — на своєму місці,
І справа тому — рідна.
Й самому до душі, і людям потрібна.

І кожен тоді — щасливий -
На крилах летить на роботу,
Так само спішить і додому,
Бо вдома — комфорт і добробут.

Комфорт у дуальних стосунках,
В любові і затишку з дітьми,
Й не треба нікого виховувати,
Достатньо — розуміти.
В родинах таких і любов розквітне!

А там, де любов — немає агресії,
Немає агресії — немає і війн,
Потреби душі задоволені,
Зайвих матеріальних — не треба.

А їсти і пити вже є що,
Є в чому і походити…
Це я вам не про казку,
Це можна уже зробити!

Дає це соціоніка — наука про людину.

Автор Тетяна Педан