Історія любові від Тетяни Педан

Ви є тут

09.03.2010
Таня Педан

Не дає спокою історія мого останнього кохання, я так була впевнена, що зустріла, нарешті, свою половинку, свою справжню велику і світлу любов, і думала, будемо разом завжди, про можливе розлучення і думки не могло бути – але трапилось. Дивно ми поєдналися, дивно і розбіглися, от і міркую тепер – чому?

Жили по-сусідству, а спілкуватись почали, коли доля звела нас у одному рейсі автобусу.
- Хлопче, приведи свою маму на каву до мене, твій брат не привів, хоч я запрошував.
- Та я й сама прийду, - охоче кинула у відповідь. Коли?
- Будь-коли. Мене зненацька не застанете.

У старшого екзамен на носі, хотіли алгебру разом повторити.
- Давай підручник, - йому, а він подає зошита. Книжки не взяв. Розсердилася до сліз: “Я ж просила, час у мене вільний тільки тут, на дачі, іншого шансу вже не буде”! І в сльози… Зупинити їх потік не в силах. Хочеться кудись бігти – подалі від цього безвідповідального, незібраного бовдура! Куди? Додому – там мама, я не втримаюся і поскаржуся їй, а вона і так онука ненавидить… І підуть обурення! Ні. Тільки гірше буде! А ноги вже самі несуть. Назустріч знайомі: “Чого плачеш»? – дивуються. Та мені не менш за них дивно: адже ніхто не вмер, нічого особливого не трапилося… Чому не зупиняється потік зрадницьких сліз? Не володію собою? Тож і принесли ноги до нього.
- Вам потрібно було проконтролювати сина.

І спокій враз на душі. І вдячність. І не таким вже невігласом син здається… Сама винна.
І зустрічаємось опісля по кілька разів на день – ноги самі несуть – так цікаво послухати, як заворожена, всмоктую кожне слово, тембр голосу, ловлю канву щирих розповідей про життя. Звісно, його. З дитинства самого – і з найменшими деталями, та так емоційно, що ніби зараз все відбувається. А увечері затримує гроза.
“Коли ідеш шляхом своєї долі – весь Світ допомагає у цьому”, - згадуються слова Пауло Коельо. Шляхи долі… Куди нас ведуть, для чого? От і того дня – знаки, думки – переїжджати потрібно, оздоровити сина…
А він, проводжаючи, каже:
- Я секрет Вам свій скажу: я завжди відчиненим сплю…”

Смішно в душі: “Не піду!”. А вночі не заснути. Під ранок вже ліжко пече, і тіло все пече, тож підхоплююся і біжу на запрошення. При зустрічі – сльози самі капають на праве плече людини, такої рідної – відчуваю, як у розстановці нещодавньої – але там був мій дід, що загинув..., а в обіймах – як удома!. Стільки тепла! І дивуємось обоє: за гороскопами усіма повне співпадання: і за місяцями, і за роками… Оце пощастило!

І дійсно, астрологія працює: так і віє гармонією, приємна енергія від рук, тіла – варто просто наблизитися. І хочеться постійно разом бути... Так любо-приємно удвох!

І спілкування цікаве, насичене, щире. Тільки от погляди чудні якісь, цінності не ті – суперечки з’являються… Повчає, виховує, а мені подобається – як батько рідний, адже завжди шкодувала, що батько мій не розмовляв зі мною. Бувало, пригадую, сама напрошуюсь на спілкування: “А що ти на роботі робиш? – “Тобі воно не треба…”. І тішуся з того, що життя мені замінило батька…

Дні, місяці минають, і починаю я відстоювати своє право на власну думку, власне бачення світу і людей. І відчуваю супротив, а у мене росте відчуття власної гідності – можу захистити себе, відстояти. З часом ніби холодна війна, яка невідомо звідки спалахує сутичками на рівному місці. Ні, не годиться, хочеться миру в родині, взаєморозуміння й допомоги, а тут – як брати-акробати: все навпаки: я йому “біле”, він – “чорне”!. І, щоб зберегти любов і сім’ю, пропоную жити тільки душею, менше міркуючи. Та де там!… І у відчаї, що втрачаю коханого, вириваються перші рими: просто чую їх і швидесенько хапаю олівця, щоб записати. Вірші стали допомагати мені – не нам. Від віршів чоловік ще більше дратується. А як мені ще висловити свої почуття, коли каже: “Не чіпай мене!” Уже і наблизитися боюся… Що відбувається між нами? Вже думаю, що якісь темні сили борються зі світлими, щоб роз’єднати нас.

А поєднала, нас психологія: метод системних розстановок за Хеллінгером. Всі події розстановки один в один трапилися через місяць: навіть ті самі слова промовляв мій майбутній чоловік. Тому і ноги самі несли, тому й так стрімко розвивалися події: енергії були сильнішими за здоровий глузд. Та й доля дала людину, бо сумувала за репресованим дідом, фігура якого з’явилася у розстановці. Сильний духом, справжній чоловік, - сказано було тоді. Я дізналася в архівах СБУ про допити його:

- Ви агітували проти радянської влади? - написано фіолетовими чорнилами.
- Ні, - одне і те саме питання і відповідь!
Так і я повторила долю діда:
- Ти зраджуєш мені! - одне й те саме не питання, а безапеляційне звинувачення.
- Ні!, - з благанням в очах не мучити.

У якій в’язниці було важче: страждати від несправедливості режиму діду, чи мені у в’язниці власної домівки і душі, сповненої любові під тягарем неправди й несправедливості? Хто пережив це – зрозуміє. Люблячі душі ранимі, ще й дуже... Біль поемами виливався.
- Покинь мене. Я з тобою живу, як на вулкані, а мені спокою хочеться.

Піти? Але ж я так люблю його! Я змінюватимусь. Я все зможу заради святої любові. І сили покидають мене: вже дивлюся в одну точку – ні говорити, ні діяти. І тут, бачачи такий мій стан, заговорює до мене мій любий – іде-таки назустріч, і знову любо-гарно в родині. Та не в душі. У душі – тривога, неспокій, життя нерадісним стало, сил вже немає і жити. “Навіщо люди так довго живуть? Я вже не хочу. Дітей тільки шкода”.

Це завітала до мене депресія. Показала, до чого приводить “робота над собою”, щоб змінити себе на догоду іншому. Хіба природу зміниш? От і захворіла душа. Та тримаюся з останніх сил. Безсоння, думки, а тут іще й ревнощі підступили: “У тебе там коханці, і там, і додому вже приходять”. Отож уже не тільки я втрачаю здоровий глузд, а й “половинка” моя теж… Але терплю, стараюся, догоджаю, піклуюся.

Якось нестерпно душної літньої ночі пішла спати на горище, відкрила віконце.
- Ти все робиш мені назло! Ти спеціально вікно відкрила, мене комар вкусив, це ти його впустила! Це вже край! Схоплюється з ліжка, і викидає надвір мої речі.
І навіщо я так старалася? Розлучив комар. Малесенька комаха. Чому так трапляється в житті?

 
penСоціонічний коментар:
За соціонічними типами чоловік ЕІЕ, жінка – СЛІ, і між ними закономірно утворюються протилежні стосунки, потрапляючи у які, патнери приваблюють одне одного особливою цікавістю й оригінальністю, а з часом дуже нервуються і дратуються, кожному здається, що інший все робить назло. Детально – в описі стосунків.
Розстановки показують залежність долі від долі минулих поколінь. Отже, досвід цього кохання був неминучим. Він викресав нову творчість – поетичну, про можливості якої і не підозрювалося раніше. На що здатна любов! Але перед соціонічними законами й вона – безсила.
Й астрології, виявляється, замало. Дійсний прогноз розвитку стосунків дає соціоніка, й уникнути природних закономірностей неможливо.
 

Отримайте безкоштовні відео-бонуси!

ЦЕ ЗНАННЯ, ЯКІ ЗЦІЛЮЮТЬ ДУШУ І ТІЛО! Візьміть їх і впроваджуйте щодня. Зробіть кожну мить життя неповторною.

Рекомендуємо ще ці статті рубрики

Доля. Дуальність. Проблеми. Рішення.
  Доля. Як вона складається у дуальної пари? “Посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю” – писав Януш Корчак, і був правий, але частково. Долю формує не тільки сила характреру, а...
Історія любові від Тетяни Педан
Не дає спокою історія мого останнього кохання, я так була впевнена, що зустріла, нарешті, свою половинку, свою справжню велику і світлу любов, і думала, будемо разом завжди, про можливе розлучення і...
Тарас Гладкий про себе, про життя, про роботу, про соціоніку
  Про Життя Народився 22 липня 1981р., с. Задністрянськ, Галицького р-ну, Івано-Франківської області. Щирий і відданий Україні українець. Після Бурштинської школи вступив до Івано-Франківського...

Додати новий коментар

Свіжі матеріали блогу

27 Бер 2017
Магія нашого часу: нове обличчя язичництва в християнстві
Священник Георгій Коваленко зрозумів, що "Бог не сидить у кабінетах митрополитів, Його немає в позолочених іконостасах, Він не говорить вустами пихатих богословів" і настав час знайти відповіді на запитання, на які церква знайти відповіді не здатна...
17 Лип 2016
Як заробити на коментарях в Qcomment ru
Вітаю вас, дорогі соціонці! Продовжуємо наші великі справи і сьогодні ми обговоримо як збільшити дохід на коментарях в інтернеті на сервісі Qcomment ru. У першій частині серії є детальна відео інструкція по реєстрації в Qcomment.   Увага!...
14 Лип 2016
Робота для інтроверта - просто робота на лайок
Сьогодні незвичайна для спільноти "Соціон" новина. Йтиметься про додатковий заробіток в інтернеті і це перший випуск із серії "Робота для інтровертів". Кожен інтернет-користувач знає, що всесвітня мережа пропонує товари і послуги на будь-який смак,...

Найближчі події центру

  • 21 Лип 2017

    Тренінг "Практична соціоніка та візуальне визначення типу особистості"

    Навчіться за зовнішністю визначати характер людей і будете завжди на крок попереду!

    Дізнатись більше
  • 17 Чер 2017

    Коуч-тренінг "Сила кохання або хто моя половинка, як її знайти і кохання зберегти"

    Знайдіть свою половинку за зовнішніми рисами обличчя, поведінкою, рухами та манерою спілкування,...

    Дізнатись більше
  • 9 Вер 2017

    Повний курс "Програма підготовки цілісної особистості"

    Люди діляться на тих, хто здатен літати, і він не питає дозволу для польоту, і тих, хто вміє...

    Дізнатись більше
  • 22 Чер 2017

    Практичний вебінар "Запусти своє невичерпне джерело Енергії"

    Звідки брати ту енергію, коли насправді вже не має сил навіть зробити наступний крок?...

    Дізнатись більше
  • Наш відеоканал

    Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 197121976970
    Проверить аттестат
      Принимаем Z-Payment