Книга «Характер за зовнішністю»: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ

 

- Стільки характеристик написано, ми продаємо їх, а потрібно видати книгу, як же психологам і людям соціоніку без характеристик використовувати?

Красномовне мовчання.

- Я скорочую всі характеристики, щоб зробити варіант для книги.

Красномовне мовчання. Співпраця із завжди говірким, а в потрібний момент мовчазним Анатолієм Гречинським обірвалася. Та не закінчилася. Ми робимо спільну справу. Тільки вже не разом. Якщо у роботі над першою книгою було море радості, то у роботі над другою – океан горя, розпачу, сліз, тривог. І народилася вона не з моїх рук…

Тепер по-порядку. Як сповідь.

Перший розпач: знищено всю інформацію у комп’ютері. Не біда. Є служба відновлення інформації. Але відновилася не вся, уривками…

Другий: хочу написати книгу, а сил не маю, острах якийсь, невпевненість. Слова пісні «Повір у мрію» - підштовхують. Пишу. Уривками. Життя підкидає поезії…

Питаю у Г.Шульмана:

- Чи маю моральне право видати книгу, над якою працювали удвох?
- Ні. Але пиши. Це буде брошура.

Питаю у О.Букалова. Відповідь – видавайте. Але мене тривожать незрозумілі питання моральної відповідальності. Питаю у шкільного психолога, за типом ЕСЕ, отже, в питаннях моралі вона сильна. А та дивується мені:

- Адже писали – Ви, працювали над текстом, Анатолій тільки допомагав здобувати знання. Пишіть і сміливо видавайте.
- Написала, що створювалася книга у співпраці з Гречинським, показала, а та мені:
- Напишіть так, щоб прізвище Гречинський фігурувало тільки один раз. Виправила.

Книга готова, телефоную у видавництво «Психея», представник якого два роки тому просив соціонічні тексти.

- Хіба не знаєте економічну ситуацію? Криза! Ми друкуємо тільки за свій рахунок.

Але ж ви просили інформацію, я не навязую. Дали завдання надаслати перші 20 сторінок тексту. Зробила вибірку з кожного розділу, і раптом: ламається ноутбук. Зникає вся інформація. Відновлюю. Знайшли все, окрім останнього тексту книги. Є проміжний, старий варіант. Роки роботи! Крах. Сльози самі зрощують щоки. Не стримати їх. Рікою течуть і течуть.

- Шкода праці, - в унісон мені розуміє програміст.
- Іллюша, - питаю крізь схлипування сина на тому самому Хрещатику, який згадувала у передмові, -  НАВІЩО Я ЖИВУ?
- Мама, половина людей не задумуються над цим!..
- Мама, - телефонує з Австралії донька, - у мене була подібна ситуація: пропала вся створена мною програма. Я зробила заново. Вийшло краще! І в тебе вийде краще.

І з новим запалом сідаю за книгу. Знайшла серед віршів своїх епіграф і зраділа: так – краще! Прийшов на думку новий розділ – так цілісніше. І пішла робота веселіше. І нова книга кращою стала! Значить, не даремне зникла інформація: Бог не міг допустити неповної книги...

І раптом - випадок. Випадок, який різко розвернув усе моє життя. А випадковостей не буває, все – закономірно. Їду в приміському автобусі. Сідає поруч Міша Музика, знайомий, живемо по-сусідству на дачі. І розказує, щиро виливаючи душу, як працював директором видавництва у Чехії, в Києві, потім – вбито брата, пограбовано картини батька, і змушений був купити хатинку у селі, щоб його із мамою не знайшли... А чоловік талановитий: музику пише, малює, майструє. Дуал. Такий схожий на іншого - моє незабутнє втрачене кохання...

А у мене – проблема. Як видати збірку поезій? На книжковому ярмарку зустрічаюся з видавцем поезії Сергієм Пантюком. Питаю, чи можна видати свої.

- Надсилайте тексти.

Холодок у душі: а плагіат?.. Телефоную Міші, питаю, як мені чинити. Радить скласти спершу договір. Пантюк відмовляється.

- Тоді довіряти йому не можна, - відказує Міша. Я сам зможу все зробити. Укладай збірку.

При зустрічі розказую, що є ще книга. І Міша раптом говорить:

- Давай текст книги. Спершу зробимо її, потім – вірші. І почалася робота. Натхнено, швидко, з любов’ю, радістю – адже дуали!

Фото до книги були неякісними, Міша і їх підтягнув, і верстку зробив, і видавництво знайшов, щоб дешевше по-знайомству видати. Фактично, видання книги взяв повністю на себе. І підганяв: папір дорожчає! У розпалі літо, але обом – не до відпочинку: навіть річки, що поруч, не бачили. Зате цікаво і весело. І на роботу – як на свято!

Тримаю у руках перший примірник, теплий, із запахом типографських фарб. І безмежна вдячність. І тиха глибока спокійна радість на душі. Так само тихо глибоко раділа першій – згадується. Їдемо з типографії додому, поруч Міша, в якого встигла закохатися, але думки – не про нього, - про книгу. Радість. Гордість. Вдячність. І спокій на душі.

Згадую слова Міші:

- Тобі хочеться швидше видати вірші, щоб позбутися, закінчити певний свій період життя.
- Так, вірші – це період життя, осмислення його. Та позбутися я хочу книги із соціоніки. Саме вона мені жити не дає!
- Тобі просто треба це віддати.

Так само і мама моя казала:

- Страждаєш, бо маєш знання і не можеш їх дати людям.

Уже не страждаю. Вже з радістю ділюся знаннями. І допомагає у цьому книга: підручник, посібник, настільна книга, адже у ній - про кожного. Про Вас.

А поезії? Це було ще цікавіше: нові розділи, художнє оформлення, радість нових віршів, оформлення обкладинок збірок. І нова поема: «І знов оспівую любов» - рондо від першої до неостанньої, а спонукало до того – кохання до Міші.

Психодрама. Розкладую за допомогою реквізиту своє життя. І проходимо його етапами. І бачимо: люди, що втрачають у зародку близнюків, проживають не одну – дві долі. Так і в мене: за себе і за свого ненародженого брата. Ми ж домовлялися до народження усе робити разом. Тож і в житті від посилає помічників, і книги ми робимо разом. Першу – із Анатолієм, другу – із Мішею. Такі наші шляхи...

Рекомендуємо ще ці статті рубрики

Свіжі матеріали блогу

Квазігендерна соціоніка: Звідки виникли терміни "чоловікоподібна" жінка, і "жінкоподібний" чоловік? Квазігендерна соціоніка У даній статті пояснюються особливості поведінки людей одного і того ж Типу, незалежно від статі, коли при посиленні певних функцій (природженому), загальний стиль поведінки схожий на стереотипні уявлення чоловічої та жіночої поведінки, але при... Дізнатись більше
Про розвиток соціоніки, якій вже 40 років Соціоніці 40 років_про розвиток соціоніки   Виповнилося 40 років з дня визнання соціоніки наукою, а саме 1 жовтня 1980 року її основоположниці - Аушрі Аугустінавічутє вручено патент на винахід. Маємо два томи зібрання її праць. А тоді - у вісімдесятих передруковувались на друкарських... Дізнатись більше
Гармонія особистості Гармонія особистості Застосування законів соціоніки, психософіі Афанасьєва, розуміння функціонування Моделі-А і управління власними реакціями, сприйняття людей усіх типів і комфортні стосунки з будь-якою людиною - ось показники гармонійної особистості. Застосування... Дізнатись більше

Найближчі події центру

  • Тренінг "Практична соціоніка та візуальне визначення типу особистості"

    Навчіться за зовнішністю визначати характер людей і будете завжди на крок попереду!

    Дізнатись більше
  • Коуч-тренінг "Сила кохання або хто моя половинка, як її знайти і кохання зберегти"

    Знайдіть свою половинку за зовнішніми рисами обличчя, поведінкою, рухами та манерою спілкування,...

    Дізнатись більше
  • Повний курс "Програма підготовки цілісної особистості"

    Люди діляться на тих, хто здатен літати, і він не питає дозволу для польоту, і тих, хто вміє...

    Дізнатись більше
  • Тренинг "Практическая соционика и визуальное определение типа личности"

    Научитесь по внешности определять типы людей и будете всегда на шаг впереди!

    Дізнатись більше
  • Наш відеоканал