Основа побудови цільового колективу

04.11.2010

Таня Педан

Поділитись з друзями!

Людина - істота внутрішньо організована, тому й прагне до організації свого оточення.

Люди навмання, як прийдеться організовуються у групи із спільною метою – цільові колективи. Якщо це робочий колектив - від його членів вимагається лише компетентність у певній справі, якщо сім’я – спільні погляди, інтереси, зацікавленість особистістю. Якщо група відпочиваючих – не вимагається ніяких критеріїв підбору. То ж не дивно, що такий легковажний підхід спричинює багато суспільних проблем: невдоволення, непорозуміння, емоційну напругу, конфлікти, чвари, взаємні образи. Через негаразди у міжособистісному спілкуванні люди звільняються з роботи, подружжя розлучається, колективи розпадаються, в суспільстві наростає невдоволення, роздратованість, взаємна недовіра і агресивність.

Якщо дотримуватися законів міжособових взаємодій, можна організовувати злагоджені колективи, в яких пануватиме взаєморозуміння, взаємодопомога і підтримка, природна спеціалізація кожного, кооперація в об’єднанні. Нова соціонна організація створюється на основі соціонної природи людини і чітко визначеної спеціалізації психіки згідно соціонічного типу. В такій організації найтісніші зв’язки повинні бути у діаді, визначені конкретні завдання виконуватися групою людей, які належать до однієї квадри, а перспективні відповідальні проблеми повинні розв’язуватися групою, до складу якої входять люди всіх 16 типів – повний соціон.

Основу успішного цільового колективу становить - соціонна організація з урахуванням наступних параметрів:

- потенціал людини;
- закон;
- структура;
- форма управління.

Знання потенціалу людини і враховування його – це основний принцип і першочергове завдання соціонної організації, а інші три вже залежать від нього. Наразі потенціал людини ігнорується через незнання його. В США психологи намагаються враховувати можливості людини, але допускаються помилок, тому що тип визначаэ кожен самостійно за тестом Майєрс-Бріггс, працюючи з яким може давати соціально бажані відповіді, і помилитися у визначенні. Та й загальновідомо вже, що тести не працюють. Точно визначити тип і рекомендувати види діяльності можуть лише спеціалісти, використовуючи метод візуального типування.

Структура соціонної організації - це коли кожна людина відповідає своєму визначеному природою місцю в колективі. Будь-яка соціонна організація, щоб бути життєздатною, має враховувати закони міжособових взаємодій, щоб оминати неконструктивних конфліктів. Отже, створити соціонну організацію, здібну функціонувати і виконувати всі завдання, тобто бути працездатною і конкурентно спроможною при будь-яких умовах стане можливим лише тоді, якщо враховуватимуться закономірна структура психіки і закономірність міжособових взаємодій.

Люди організовуються в колективи для досягнення спільної мети. Вони складають план враховуючи правильну послідовність для успішних дій.

Організація для досягнення мети на основі послідовності дій та плану є системою. Але система – це ще не організація, це лише частка, причому створена шляхом проб і помилок з метою встановлення порядку. Вирішити проблеми засобами системи неможливо. Ось чому так багато різних проблем в усіх сферах діяльності. Досягти мети не вдається, тому що нехтують вагомими чинниками: не використовується потенціал кожної людини, не враховується основний закон – закономірності природних взаємозв’язків, на основі яких створюється структура. Наразі всі існуючі юридичні закони встановлені штучним шляхом, і тому самостійно неефективні, а вимагають контролю за їх дотриманням. Природні закони діють самі. Від людей потребується лише усвідомлено підійти до організації власного життя згідно цих законів, і природа владнає все сама. А недотримання законів природи веде людину до страждань і невиправданих втрат: і матеріальних, і духовних – підривається її психіка і здоров’я, накопичуються соціальні проблеми.

Будь-яка організація, починаючи з сім’ї і закінчуючи нацією, створена на основі дуальної природи людини і соціонної організації суспільства є життєздатною, динамічною, здібною діяти ефективно в будь-якій ситуації.

Управління будь-якою великою соціонною організацією повинно складатися із компетентних осіб усіх 16-ти соціонічних типів. Прогрес утворюється шляхом виконання окремих певних завдань групою людей, організованою за принципом квадри і послідовної передачі важливих завдань від однієї квадри до іншої. Людина за певним соціонічним типом в будь-якій квадрі виконує своє завдання. В кожній квадрі є свій програматор, координатор, коректор, практик:

Програматор – ведучий, генерує ідеї, дає напрямки їх реалізації і завдання іншим членам квадри.

Координатор – організовує, вдосконалює внутрішні зв’язки в колективі, підвищує їх якість та надійність, відбирає і показує життєздатні ідеї.

Коректор – відкидає зайве, корегує і шліфує подані ідеї, збирає, комплектує і роздає інформацію.

Практик – удосконалює і готує до реалізації створений продукт.

Кількість людей у квадрі може бути і більшою чотирьох, головне, щоб серед представників її були в наявності всі 4 певні соціонічні типи. Кожен з них залежно від здібностей повинен виконувати завдання, яке відповідає як його призначенню, і тоді всі свої обов’язки виконуватиме найкращим чином.

Така організація, створена на основі природних законів взаємодій і описаної вище форми правління буде мобільною і прогресивною.

Щодо невеликих груп, їх члени мають виконувати ті завдання, які здатні виконувати за природними можливостями, тобто виконувати ту роботу, де вони компетентні, оскільки це відповідає їх сильним психічним якостям. Звичайно, в такій організації повинен бути лідер, професіонал своєї справи, відповідальний, здібний надавати програму і спрямовувати роботу, знаючи потенціал кожного члена і використовуючи їх здібності найкращим чином. Такий лідер може бути обраним серед людей 4-х певних соціонічних типів, які є лідерами квадр - програматорами. Було б добре мати помічником дуала або активатора, щоб керівництво було більш ефективним.

Якщо ж група у соціонній організації складається з двох членів, в ній повинна бути взаємодопомога, взаєморозуміння і чітко скоординовані дії, що можливо лише між дуалами – психічно-доповнюючими людьми.

Вимоги суспільства впливають на людину. І скільки потребують від людини творчості та реалізації свого потенціалу, стільки вона і віддає. Буває, від людини вимагають більшого, ніж вона може віддавати, або навпаки, реалізація її менша за потенціал. Це перша з причин конфліктності. Друга виникає при невідповідності характеру людини характеру професії, третя - коли неузгоджені взаємодій в колективі за закономірністю обміну інформацією. Для підвищення якості, ефективності роботи і усунення конфліктів у колективах приділяється увага людині як основному інструменту для досягнення мети. Колектив буде безконфліктним при певному підборі груп за принципом квадри з урахуванням характерів людей і стосунків між ними, що приводить до найефективнішого способу взаємодій і якості виконання завдань.

Щоб колектив працював продуктивно, гнучко і мобільно реагував і пристосовувався до нових обставин і вимог часу, був конкурентноспроможним, він повинен мати у своєму складі представників усіх квадр за різним спрямуванням інформаційної спеціалізації.